На кордоні трьох стихій – повітря, води і землі, розтягнутися на піску, втиснувши потилицю в цю мокру ковдру…
Вода перепліскує через тебе, вирує, відступаючи, а тобі – довгий, довгий вдих, до наступної хвилі, яка перемішує тебе разом з камінчиками в піщаній каші…
І ти все більше і більше занурюєшся в тіло неньки своєї, матінки Землі.
Опубликовано:
11.10.2014 20:10
Просмотров:
3171
Рейтинг:
0
Комментариев:
1
Добавили в Избранное:
0
Ваши комментарии
Чтобы оставить комментарий необходимо авторизоваться
Тихо, тихо ползи, Улитка, по склону Фудзи, Вверх, до самых высот!
