Дивний вечір синій-синій
Витрусив зірки зі скрині,
Сипле срібло в нашу річку,
Зазиває в гості нічку.
Проситься до нас у хату
Місяць-серп - пустун рогатий.
Вже давно пусте подвір"я -
В гніздах пташки - в норах звірі.
Білочки в дуплі заснули,
Сплять зайчатка, і косулі,
Сплять сороки, і лелеки,
Спи і ти, моя маленька.
Скоро ніч у чорній сукні
У твоє віконце стукне,
Розіллє темряву-каву,
Подарує сон цікавий,
І покличе сонну тишу...
Спи, тебе я не залишу.
Вже давно пусте подвір"я -
В гніздах пташки - в норах звірі.
Білочки в дуплі заснули,
Сплять зайчатка, і косулі,
Сплять сороки, і лелеки,
Спи і ти, моя маленька.
О. С.
Ты ли, Путаница-Психея,
Черно-белым веером вея,
Наклоняешься надо мной,
Хочешь мне сказать по секрету,
Что уже миновала Лету
И иною дышишь весной.
Не диктуй мне, сама я слышу:
Теплый ливень уперся в крышу,
Шепоточек слышу в плюще.
Кто-то маленький жить собрался,
Зеленел, пушился, старался
Завтра в новом блеснуть плаще.
Сплю —
она одна надо мною, —
Ту, что люди зовут весною,
Одиночеством я зову.
Сплю —
мне снится молодость наша,
Та е г о миновавшая чаша;
Я ее тебе наяву,
Если хочешь, отдам на память,
Словно в глине чистое пламя
Иль подснежник в могильном рву.
25 мая 1945
Фонтанный Дом
При полном или частичном использовании материалов гиперссылка на «Reshetoria.ru» обязательна. По всем возникающим вопросам пишите администратору.
Дизайн: Юлия Кривицкая
Продолжая работу с сайтом, Вы соглашаетесь с использованием cookie и политикой конфиденциальности. Файлы cookie можно отключить в настройках Вашего браузера.