Дивний вечір синій-синій
Витрусив зірки зі скрині,
Сипле срібло в нашу річку,
Зазиває в гості нічку.
Проситься до нас у хату
Місяць-серп - пустун рогатий.
Вже давно пусте подвір"я -
В гніздах пташки - в норах звірі.
Білочки в дуплі заснули,
Сплять зайчатка, і косулі,
Сплять сороки, і лелеки,
Спи і ти, моя маленька.
Скоро ніч у чорній сукні
У твоє віконце стукне,
Розіллє темряву-каву,
Подарує сон цікавий,
І покличе сонну тишу...
Спи, тебе я не залишу.
Вже давно пусте подвір"я -
В гніздах пташки - в норах звірі.
Білочки в дуплі заснули,
Сплять зайчатка, і косулі,
Сплять сороки, і лелеки,
Спи і ти, моя маленька.
Когда я ночью жду ее прихода,
Жизнь, кажется, висит на волоске.
Что почести, что юность, что свобода
Пред милой гостьей с дудочкой в руке.
И вот вошла. Откинув покрывало,
Внимательно взглянула на меня.
Ей говорю: "Ты ль Данту диктовала
Страницы Ада?" Отвечает: "Я!".
1924
При полном или частичном использовании материалов гиперссылка на «Reshetoria.ru» обязательна. По всем возникающим вопросам пишите администратору.
Дизайн: Юлия Кривицкая
Продолжая работу с сайтом, Вы соглашаетесь с использованием cookie и политикой конфиденциальности. Файлы cookie можно отключить в настройках Вашего браузера.