розітни свої літери
така-сяка а розвага
у затятій боротьбі з потерчатами загубленими
у твоїй лімфі
розваги потрібні:
стусани собі в спину
лікті на простирадлах
промовлення самогубцям
імітування прима-донн
із присмаком перцю та прими
усе це – лише паузи
тривалістю в одну вічнісну
а вже за мить
будеш
заквітчувати вікна старими мештами
лишаючи місце для протягу
несвідомо закликаючи нобеля з кохання
знаючи
що врешті
прийде привид
такого собі літературного дядька
з носом комою
на лижах недоречних дефісів
з трьома крапочками під пахвою зліва
попестить по голівці
наліпить на шибку гумові літери
й піде собі
царівно-валтасарівно
навчись писати ім’я правильно
не ямбуй себе невміла зомбі
ще встигнеш
заклясти всі-всі премії
всі відзнаки за неподільну любов до привидів
всі засинання наодинці із власною слиною
заклясти й
застигнути
з невибраною сіркою
заплутаною у сивих косах
Время за полночь медленным камнем,
За холодным стеклом ни шиша.
Только мы до утра тараканим,
Насекомую службу верша.
В эту пору супружеской пашней
Рассыпают свои семена
Обитатели жизни всегдашней,
Не любившие нас дотемна.
Разве дома тебя не ругали
За привычку в такие часы
Разминаться по стенке кругами,
Вдохновенно топорща усы?
В эту пору внутри организма
Незакатное пламя бело,
Но, как яркий пример атавизма,
Нелетавшее дремлет крыло.
Не кори, что в ближайшую среду
Тихомолкой в кухонном тряпье
Я с родительской площади съеду,
Изменив тараканьей тропе.
Но, зайдя к тебе прежде за плинтус,
Керосину хлебнуть задарма,
Я от слез неожиданных слипнусь,
И проститься не хватит ума.
Для того ли мы дни раздарили,
Как реликтовый бор под пилу,
Чтобы нас, наконец, раздавили
На чужом пенсильванском полу?
При полном или частичном использовании материалов гиперссылка на «Reshetoria.ru» обязательна. По всем возникающим вопросам пишите администратору.
