Шмат было такіх народаў,
што страцілі наперш мову сваю,
так як той чалавек прад скананнем,
катораму мову займе, а потым і
зусім замёрлі. Не пакідайце ж мовы
нашай беларускай, каб не ўмёрлі!
Ф.Багушэвіч
Вас усё менш, кожны з вас паасобку
Імкнецца век марнатраўны пражыць
Мэты простыя: каб было цёпла,
Смачна: трахацца, есьці ды піць
Насельнікі краю, што кінулі мову
Нашто яна ім? Можна і так спажываць
Цікавыя іншым выключна па справе
Зайздросьціць, адно аднаго скарыстаць...
Ваш край занядбаны Літвой колісь зваўся
І гэта забыта, і відаць, нездарма
Бо гэта адвеку праклятае месца
Край здрады, прыгнёту ды катаўства
Я бачу навокал пустыя вачніцы
Бяз сэнсу марнуеце шэры свой час
Наперадзе вас не чакае нічога
Ніхто не ўзгадае апошняга з вас
Я улыбнусь, махну рукой
подобно Юрию Гагарину,
со лба похмельную испарину
сотру и двину по кривой.
Винты свистят, мотор ревет,
я выхожу на взлет задворками,
убойными тремя семерками
заряжен чудо-пулемет.
Я в штопор, словно идиот,
зайду, но выхожу из штопора,
крыло пробитое заштопано,
пускаюсь заново в полет.
Пускаясь заново в полет,
петлю закладываю мертвую,
за первой сразу пью четвертую,
поскольку знаю наперед:
в невероятный черный день,
с хвоста подбит огромным ангелом,
я полыхну зеленым факелом
и рухну в синюю сирень.
В завешанный штанами двор
я выползу из кукурузника...
Из шлемофона хлещет музыка,
и слезы застилают взор.
При полном или частичном использовании материалов гиперссылка на «Reshetoria.ru» обязательна. По всем возникающим вопросам пишите администратору.
Дизайн: Юлия Кривицкая
Продолжая работу с сайтом, Вы соглашаетесь с использованием cookie и политикой конфиденциальности. Файлы cookie можно отключить в настройках Вашего браузера.