Если ты не хочешь, чтобы тебя забыли, как только ты умрешь и сгниешь, пиши достойные книги или совершай поступки, достойные того, чтобы о них писали в книгах
(Бенджамин Франклин)

Поэзия

Все произведения Избранное - Серебро Избранное - Золото

Монолог (укр.)

Пусть здесь побудет...

За що нен́Авидиш мене,
За що мене так зневажаєш?
Неначе жах, що не мине -
Мою любов так люто краєш?

Спустошена моя душа -
Мов чаша, випита тобою.
Молю спасіння у вірша,
Що серце сповнює журбою.

Дивлюсь в холодні дзеркала
Твоїх очей таких жорстоких:
Нема любові - купка скла
І майбуття поодиноке...

Яка провина в мене є?
Та, що колись кохала інших?
Що виріс син, дитя моє?
На жаль, не твій - та вже так вийшло...

Що молоді мої літа
Дістались не тобі, мій любий?
Що я сьогодні вже не та,
Не те волосся, очі, губи?..

Та ти не слухаєш цих слів -
І знову скло в очах застиглих.
Любов, розрізана навп́іл,
Неначе пес побитий, скиглить...

Моїх страждань пекучий біль
Тобою до стовпа прикутий.
Чим ненав́идіти так люто -
Благаю, просто не люби!...

Автор:	tamika25
Опубликовано:	09.04.2015 23:22
Просмотров:	3036
Рейтинг:	0
Комментариев:	1
Добавили в Избранное:	0

Ваши комментарии

11.04.2015 01:46 tamika25

Ого, аж 43 человека силилось прочитать!)))))

11.04.2015 06:13 mysha Я читала) Старая модераторская привычка - читать всё, что открыла)))) Это стих русской женщины. если "русской" ещё можно употреблять в понятии более широком, чем национальность - в понятии литературного характера.

Монолог (укр.)

Ваши комментарии

Чтобы оставить комментарий необходимо авторизоваться