На кордоні трьох стихій – повітря, води і землі, розтягнутися на піску, втиснувши потилицю в цю мокру ковдру…
Вода перепліскує через тебе, вирує, відступаючи, а тобі – довгий, довгий вдих, до наступної хвилі, яка перемішує тебе разом з камінчиками в піщаній каші…
І ти все більше і більше занурюєшся в тіло неньки своєї, матінки Землі.
Вечер тихий наступает.
Лампа круглая горит.
За стеной никто не лает
И никто не говорит.
Звонкий маятник, качаясь,
Делит время на куски,
И жена, во мне отчаясь,
Дремля штопает носки.
Я лежу, задравши ноги,
Ощущая в мыслях кол.
Помогите мне, о Боги!
Быстро встать и сесть за стол.
[1936?]
При полном или частичном использовании материалов гиперссылка на «Reshetoria.ru» обязательна. По всем возникающим вопросам пишите администратору.
Дизайн: Юлия Кривицкая
Продолжая работу с сайтом, Вы соглашаетесь с использованием cookie и политикой конфиденциальности. Файлы cookie можно отключить в настройках Вашего браузера.